19 трав. 2026 р.

 Щороку ми святкуємо день народження Тараса Шевченка. Людини, яка своїм словом розбудила український народ і навчила любити рідну землю. Минуло багато років, але його слова й досі живуть у наших серцях і нагадують: правда, воля і любов до України — вічні. 

Пам’ятаймо Кобзаря!



Декламування віршів шестикласниками


Перегляд мультфульму про малого Т. Шевченка  з 1 класом 





 16 лютого - Всесвітній день читання в голос 









13 трав. 2026 р.

            Презентація книги Марії Матіос  «Мами»

        Марія Матіос – українська письменниця та політична діячка, переможниця численних літературних премій, зокрема Шевченківської премії з літератури, Коронації слова та Книги року BBC.
     У своїй  книзі «Мами» Марія Матіос розповідає історії п’яти жінок - матерів, які втратили своїх синів на війні.  Що залишається матері, коли життя забирає у неї найцінніше — власну дитину, а вона опиняється у прірві відчаю і безсилля? Де вона бере сили не збожеволіти від невимовного болю і вселенської скорботи, які вже навічно оселилися у її серці? Усі  героїні — різні, у кожної своя доля, але об’єднує їх одне — найстрашніше, що може спіткати маму, — втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривають усю глибину й розпач трагедії осиротілого материнства.
      Презентація проводилась у шкільній бібліотеці ліцею для учнів старшої вікової групи. Бібліотекар та учениці 8 класу ознайомили присутніх із  життєвим та творчим шляхом авторки  роману, прочитали щемкі, щирі та болючі уривки із твору, вони наголосили на тому, що неможливо не співчувати  героям твору, як неможливо не звернути увагу й на гострі питання, які порушує  письменниця у своїй  книзі. 
    Також присутнім було запропоновано  переглянути уривки   відео-презентації даної книги на  зустрічі  Марії Матіос з читачами, яку організував  поет і видавець, лауреат Шевченківської премії, засновник видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»  Іван Малкович 





11 трав. 2026 р.

«Моє життя — це молоде горіння і невгасима в серці любов» — Ростислав Михайловський

    У фойє Негівської гімназії була організована книжкова виставка до 69-ї річниці від дня народження Ростислава Івановича Михайловського, присвячена творчій спадщині нашого земляка.

    Виставка висвітлює життя і творчість письменника, його поетичні та прозові твори, краєзнавчі дослідження й любов до рідного краю. Творча спадщина Ростислава Михайловського є важливою частиною культурного надбання нашого села та рідного краю.

    Ростислав Іванович Михайловський (1957–2017) — український літератор, журналіст, педагог, краєзнавець і громадський діяч. Народився у Норильську, дитинство та юність провів у селі Негівці, яке вважав своєю справжньою батьківщиною. 

    Багато років працював учителем української мови та літератури, активно займався журналістикою, досліджував історію рідного краю та був автором численних поетичних і прозових творів. У своїй творчості оспівував любов до України, рідної землі та людей.

    Пам’ятаємо і шануємо видатного земляка.

 Моє життя — то злети і падіння,
 Біль розставань і зустрічі знов.
 Моє життя — це молоде горіння
 І невгасима в серці любов.

 Ростислав Михайловський





8 трав. 2026 р.

“Тільки пам’ять не сивіє, вічно житиме в віках”


    8 травня — День пам’яті та примирення. Це особлива дата, сповнена глибокої шани, вдячності та скорботи. Це день, коли ми згадуємо мільйони людей, чиї життя змінила і забрала Друга світова війна.

    Гасло дня — «Пам’ятаємо! Перемагаємо!», що символізує єдність поколінь, шану до захисників минулого, вдячність ветеранам та спільне прагнення України і Європи до миру.

    У Негівській шкільній бібліотеці було організовано книжкову виставку «Тільки пам’ять не сивіє, вічно житиме в віках», присвячену цій пам’ятній даті. 

    Низький уклін, вічна пам’ять і слава визволителям, котрі зі зброєю в руках захистили свободу і незалежність, і трудівникам тилу. Ці слова звучать як нагадування про велич подвигу та ціну перемоги, здобутої людським життям і надзусиллям цілого покоління.

    Пам’ятаймо тих, хто боровся за Україну! Молімося за тих, хто бореться за неї знову!










 ПАМ’ЯТАЄМО. ПЕРЕМАГАЄМО.
8 травня ми схиляємо голови перед тими, хто захищав світ від нацизму під час Другої світової війни. 
8 травня – це День пам’яті та примирення.
Для України цей день тепер звучить інакше. Раніше ми читали про війну в підручниках історії, а сьогодні пишемо її власною кров’ю та надлюдськими зусиллями. 
Символ цього дня – червоний мак – став для нас не просто знаком скорботи, а нагадуванням, що рани війни глибокі, але життя завжди проростає крізь попіл.
Чому це важливо саме зараз? Тому що:
- ми розуміємо ціну свободи краще за будь-кого в Європі. Мужність наших прадідусів і прабабусь сьогодні живе в кожному воїні ЗСУ;
- ми знаємо, що мир – це не просто відсутність пострілів, це перемога справедливості над агресією;
- ми згадуємо не лише солдатів, а й цивільних, дітей, лікарів – усіх, чиї життя забрала і забирає війна
Книжкова виставка « Не загасити пам’яті вогонь…»,  підготовлена бібліотекою Довговойнилівського ліцею -  це знак того, що пам’ять – це не просто дата в календарі, це наш внутрішній компас.
Сьогодні ми не святкуємо «велич»,  ми вшановуємо людський подвиг. Ми дякуємо за можливість жити й боротися. Ми пам’ятаємо і розуміємо, якою ціною дається кожен світанок.
Слава всім, хто боровся тоді! Слава всім, хто боронить нас зараз! 




4 трав. 2026 р.

 Бібліотечна година «Пам’ять з полиновим присмаком болю»


           Чорнобильський вітер по душах мете,
           Чорнобильський пил на роки опадає.
           Годинник життя безупинно іде,
           Лиш пам’ять усе пам’ятає…
     Не із сторінок стародавніх літописів і не з легенд та переказів увірвалося у наше життя це лячне і моторошне слово – Чорнобиль. Важким колесом «прокотилася» Україною аварія на Чорнобильській атомній електростанції
26 квітня 1986 року. 
      Цей день в історії нашого народу позначений знаком біди. Аварія на Чорнобильській АЕС нагадала про те, що люди не освоїли ту потужну енергію, яку самі породили. Гуде екологічний дзвін. Тривогою та болем наповнені його звуки.
   Чорнобиль… Біда розчинилася в ароматі квітучих садів, у воді сільських криниць, пожовтила верхівки вічнозелених сосен. Та хіба тільки в них? Ця трагедія увійшла в усі хроніки людства. А що вже говорити про Україну?! Це незагойна рана для сотень майбутніх поколінь.  
    Про події сорокарічної давності, які не можливо забути сьогодні,   учні 8 класу 27 квітня розказували присутнім на бібліотечній годині  «Пам’ять з полиновим присмаком болю».  Також до уваги ліцеїстів було запропоновано перегляд  презентації «Голос катастрофи крізь роки».
    Минуло сорок  років, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно непокоїть людей. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям і життям.





21 квіт. 2026 р.

Хто сказав що,читання це нудно?
Тільки не у нашому 4-му класі Верхнянського ліцею.
До Всесвітнього дня читання вголос, ми влаштували справжній «мовленнєвий батл». Наші учні довели: одну й ту саму історію можна прочитати сотнею різних способів! 🎤
Гортайте фото, щоб побачити, як ми:
🤖 Перетворювалися на роботів (синхронне читання без емоцій); 
🐭 Пищали, як маленькі мишенята;
😉 Виконували секретне завдання «прочитай і підморгни».
Така гра допомагає дітям не лише полюбити книгу, а й розвивати акторську майстерність та впевненість у собі.
«Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути».

В’ячеслав Липинський

До 155-ї річниці з дня народження незламної Поетеси наші учні вирішили вшанувати її пам'ять не просто урочисто, а інтерактивно. Сьогодні в бібліотеці Верхнянського ліцею розгорнулася справжня інтелектуальна битва — літературно-патріотичне лото «Поетична квітка України».
Через гру діти:
🩷 пригадували знакові факти з життя Лариси Косач;
💛 впізнавали рядки безсмертних поезій;
💚 відкривали для себе нові грані творчості Лесі Українки.
Плекаємо любов до рідного слова весело та змістовно! Горді за наше покоління, яке знає і шанує своїх героїв. 🇺🇦

19 бер. 2026 р.

Поетеса епохи — Ліна Костенко

     19 березня 2026 року видатна українська поетеса, письменниця та громадська діячка Ліна Костенко відзначила свій 96-й день народження.

    До цієї дати у фойє гімназії шкільним бібліотекарем була організована книжкова виставка "Поетеса епохи — Ліна Костенко", яка знайомить читачів із творчістю письменниці, її поетичними збірками та творами, що стали невід’ємною частиною української літератури.

    Творчість Ліни Костенко вражає глибиною думки, любов’ю до рідного слова та України, надихає читачів берегти духовні цінності й шанувати культурну спадщину свого народу.


18 бер. 2026 р.

 Літературна композиція  "Ми віруєм!.."

    Усе життя і творчість Т. Г. Шевченка були присвячені українському народу. Він мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні цінуватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими. Ім’я Тараса Шевченка увібрало в себе душу українського народу, стало часткою його життя. Він став символом боротьби багатьох поколінь українців за свободу та незалежність. І сьогодні  його слово захищає, надає сили і надихає українців на боротьбу за свободу у війні з росією. «Борітеся – поборите! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!», – пророчі слова стали символом протистояння загарбницькій навалі.                                                                                                              На підтвердження значущості слів Великого Кобзаря в  нашій сучасності у фойє ліцею активістами бібліотеки  було проведено   літературну  композицію  «Ми віруєм…!». Дівчата  8 класу прочитали уривок   із поеми  Т. Г. Шевченка  «Кавказ»  та  патріотичний вірш Н. Ковалик  «До Перемоги» . Читці  висловили  глибоку віру в тріумф світла, відваги та свободи, описуючи день перемоги як осяяний знаменнями, що з'являться після темних часів. Учениці завершили свій виступ  словами  Великого Кобзаря:

                         Ми віруєм  і знаєм - буде так: 

                           Що на оновленій землі
                           Врага не буде, супостата,

                           А буде син, і буде мати,
                           І будуть люди на землі.

     Також до уваги присутніх  було запропоновано огляд літератури "Т. Г. Шевченко. Поет. Мислитель. Пророк!"

 



9 бер. 2026 р.

Ти нам залишив прагнення високі, шляхи священні, по яких іти.

    До річниці від дня народження Великого Кобзаря — Тараса Григоровича Шевченка — у шкільній бібліотеці було  організовано книжкову виставку «Ти нам залишив прагнення високі, шляхи священні, по яких іти»

    На ній представлені твори поета та матеріали про його життєвий і творчий шлях, що допомагають читачам глибше пізнати постать видатного митця та його безцінну спадщину.

    Також у 5 класі гімназії бібліотекарем спільно з класним керівником проведено виховну годину, присвячену життю і творчості Тараса Григоровича Шевченка. 

    Захід відбувся у теплій та щирій атмосфері та сприяв вихованню поваги до національної культури й творчої спадщини Великого Кобзаря.

https://www.facebook.com/share/v/1Haz48rPsN/

        



           Презентація виставки літератури "Єднаймо душі словом Кобзаря"

   Тарас Григорович Шевченко – людина високих моральних людських якостей, що стоїть нарівні з кращими світовими творцями-мислителями.

Він залишається серед нас, українців, і далі невмирущим як поет, як геній, як поводир, що показує нам шляхи у боротьбі за наші ідеали.

  Беручи до уваги всю світову літературу, тяжко знайти серед письменників другу подібну постать, що пройшла б такий же винятковий життєвий шлях; що вийшла б із самих низів і досягла б найбільшого злету творчого генія.

  З нагоди відзначення 212-ї річниці з дня народження Провісника українського народу, у фойє ліцею організовано виставку літератури "Єднаймо душі словом Кобзаря" та проведено її  презентацію.  Здобувачі освіти 9 та 10 класу презентували книги про  життєвий та творчий шлях Тараса Шевченка,  його мистецьку спадщину, читали відомі поетичні рядки з творчого доробку співця,вказали на вагоме значення творчості поета в розвитку світової культури.