Ми не забули тебе, Тарасе!

Літературно-мистецька світлиця до Дня народження Тараса Григоровича Шевченка. 

                  Ще одна важлива подія відбулася з нагоди 

Дня народження Тараса Шевченка - це нагородження видатних митців  Шевченківською  премією  2018 року.

Шевченківську премію з літератури отримала авторка 45 поетичних і прозових книжок та 17 тисяч картин, українка, що живе в Мюнхені, Емма Андієвська.Вона народилася в Донецьку, який тоді, в 1931 році, ще називався Сталіно, потім із родиною переїхала спочатку до Вишгорода, а згодом – у 1939 році – до Києва, де її батька вбили енкаведисти. А під час Другої світової війни разом із мамою Емма Андієвська виїхала до Німеччини і прожила там майже все життя, але ні на хвилину не забувала про Україну, якій присвятила свою творчість.

Поет, прозаїк, художник. Живе у Мюнхені. Режисер і редактор українського відділу радіо «Свобода» (1955 – 1995). Член-засновник   об єднання українських письменників «Слово». Автор багатьох поетичних збірок : «Народження ідола», «Наука про Землю», «Кав ярня» тощо.    Емма Андієвська належить до найвідоміших поетів української діаспори. Та не треба лякатися різноманіття складних і малозрозумілих слів. Треба читати саме Еммине слово. «Мені цікаво писати до такої публіки, як я сама, — зізнавалася поетеса в інтерв'ю для «Літературної України», — мені хочеться сказати якісь несказані речі, витягнути їх із небуття. Але ж людина до всього мусить спершу призвичаїтися. Те нове, що несе у світ поет, загалом творча особистість, зрештою сприймається і ширшими верствами людей. А для цього потрібен час, бо люди не люблять нового..

– Мені ніхто не диктує, що і як писати, це тільки я вирішую, який мій світ, і я в цьому світі порядкую. Але не так порядкую,  як намагаюся вирвати з того невимовного небуття осмислене вже неосмислення. І це, власне, мета поезії».

 Сьогодні   казки Ємми Андієвської включені до шкільної програми.

                 В Україні відзначають 204-ту річницю з дня народження поета Тараса Шевченка.Про творчість і життя поета написано велику кількість книг і знято безліч фільмів, проте є відомості, які до сих пір не знає більшість людей.

Тарас Шевченко закохувався 6 разів. Першим коханням поета стала його односельчанка Оксана Коваленко. Родичі були впевнені, що молоді одружаться, коли Тарас і Оксана стануть дорослішими. Однак Шевченко довелося поїхати з Енгельгардтом, а Оксана згодом вийшла заміж за іншого чоловіка. Поет, будучи в зрілому віці, неодноразово згадував свою першу кохану в віршах.

Другою жінкою, яку полюбив Кобзар, стала польська швачка Дзюн Гусиківська, однак і з нею у Шевченка не склалося.

Третя любов Шевченка - Анна Закревська, якій був на той момент 21 рік. Але Тарасу і Ганні не судилося бути разом - дівчина була одружена з полковником. Ганні Тарас Шевченко присвятив свій вірш "Г.З.".

Будучи молодим Шевченко відвідував різні бали, під час одного з них його помітила княжна Варвара Рєпніна-Волконська. Княжна запропонувала Тарасу пожити в своєму маєтку в Яготині, на що поет погодився. Однак Тарас сприймав Варвару тільки як близького друга, а не як коханку, через що вони незабаром розлучилися.