В Україні відзначають 204-ту річницю з дня народження поета Тараса Шевченка.Про творчість і життя поета написано велику кількість книг і знято безліч фільмів, проте є відомості, які до сих пір не знає більшість людей.

Тарас Шевченко закохувався 6 разів. Першим коханням поета стала його односельчанка Оксана Коваленко. Родичі були впевнені, що молоді одружаться, коли Тарас і Оксана стануть дорослішими. Однак Шевченко довелося поїхати з Енгельгардтом, а Оксана згодом вийшла заміж за іншого чоловіка. Поет, будучи в зрілому віці, неодноразово згадував свою першу кохану в віршах.

Другою жінкою, яку полюбив Кобзар, стала польська швачка Дзюн Гусиківська, однак і з нею у Шевченка не склалося.

Третя любов Шевченка - Анна Закревська, якій був на той момент 21 рік. Але Тарасу і Ганні не судилося бути разом - дівчина була одружена з полковником. Ганні Тарас Шевченко присвятив свій вірш "Г.З.".

Будучи молодим Шевченко відвідував різні бали, під час одного з них його помітила княжна Варвара Рєпніна-Волконська. Княжна запропонувала Тарасу пожити в своєму маєтку в Яготині, на що поет погодився. Однак Тарас сприймав Варвару тільки як близького друга, а не як коханку, через що вони незабаром розлучилися.

Наступна дама серця Шевченка була на 30 років молодшою, ніж він. Катерина Піунова була актрисою, зовсім юною дівчиною - їй було всього лише 14 років на той момент, коли Шевченко запропонував вийти за нього заміж. Тому батьки були категорично проти, і шлюб не відбувся.

Останньою, кого полюбив Шевченко, стала 19-річна дівчина Ликера Полусмак. Вона працювала служницею. Щоб заслужити прихильність коханої Шевченко обдаровував її сукнями, туфлями, перснями, сережками і навіть купив їй Євангеліє з золотими краями. Після довгих залицянь дівчина прийняла пропозицію руки і серця. Шевченко активно готувався до одруження і найняв Ликері вчителя, щоб той навчив наречену хорошим манерам і прищепив їй елементарні знання. Однак весілля не відбулося. Дослідники припускають кілька версій розірвання заручин: зрада Ликери з її ж учителем, або її відмова їхати з Шевченком в Санкт-Петербург. Ликера стала останньою, кого поет полюбив незадовго до смерті.

Крім того, Шевченко був улюбленим учнем художника Карла Брюллова. Про Шевченка як про художника знають не всі, проте збереглося безліч його робіт - 835, а ще 300 - загублені. У 1860 році Імператорська Академія мистецтв удостоїла Шевченка звання Академік гравіювання за виконану ним гравюру по картині Рембрандта "Притча про робітників на винограднику".

Будучи молодим Шевченко був модником і в своєму щоденнику ділився радістю від покупки гумового плаща-макінтоша. Варто зазначити, що такий плащ тоді коштував 100 рублів і дозволити собі його міг далеко не кожен. Непоганий дохід Шевченко приносила робота портретистом.