1
Скільки в світі бібліотек?
За даними Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та
установ - International Federation of Library Associations and Institutions, у
світі налічується понад 569.6 тисяч бібліотек. Найбільш «бібліотечні»
континенти - Європа (більше 440 тис. бібліотек, їх філій і відділень - тобто,
місць, де можна взяти книгу або журнал) і Північна Америка (більше 125 тис.).
Найменше бібліотек в Африці - всього 1.2 тис. бібліотечних відділень. У
бібліотеках світу працюють близько 807 тис. чоловік (363 тис. В Північній
Америці, 326 тис. - В Європі, 242 тис. - В Азії). Світ витрачає на утримання
бібліотек приблизно $ 8.7 трлн. в рік. Сукупна довжина книжкових полиць у
бібліотеках світу складає приблизно 15 тис. км. При цьому полицями найбільшої
довжини володіють бібліотеки Азії - 9 тис. Км. Для Європи цей показник дорівнює
350 км, для Північної Америки - 750 км. За цим показником на останньому місці в
світі виявилася Південна Америка - 25 км.
У бібліотеках світу зберігається понад 20 млрд. книг, 1.5
млрд. мікрофільмів і більше 10 млрд. одиниць періодики (газети, журнали та
ін.). Найбільш багатими зібраннями володіють бібліотеки Європи (понад 16 млрд.
одиниць), Північної Америки (12. млрд.) І Азії (1.5 млрд.). При цьому Північна
Америка займає перше місце в світі за кількістю бібліотечних книг, а Європа -
за розмірами газетно-журнальних зібрань.
Абонентами бібліотек є приблизно 2.5 млрд. За цим показником
беззаперечним лідером є Європа - 1.8 млрд. На другому місці - Азія (215 млн.),
На третьому - Північна Америка (77 млн.).
За підрахунками Національного Центру Статистики Освіти США \
National Center for Education Statistics, в 2004 році в США налічувалося 117
341 бібліотеки. В тому числі, 93.8 тис. - шкільних, 9.2 тис. - громадських, 3.5
тис. - академічних, 9.2 тис. - спеціальних (наприклад, релігійних, етнічних,
юридичних, медичних та ін.), Приблизно 1.2 тис. - державних (наприклад , це
бібліотеки, які обслуговують чиновників), близько 300 - військових.
За даними Інституту Статистики ЮНЕСКО \ UNESCO Institute for
Statistics, до числа країн з найбільшою кількістю бібліотечних книг на душу
населення відносяться:
Грузія - 16 335 книги на 1 тис. жителів країни,
Монако (9781),
Ліхтенштейн (4968),
Сан-Марино (3704),
Ісландія (2831),
Вірменія (2295),
Естонія (1714),
Люксембург (1707),
Литва (1601)
Македонія (1458).
Білорусь - на 19-му місці (667 на 1 тис. жителі), Молдова -
на 21-му (598), Україна - на 55-му (88). США - на 92-му. В середньому, на 1
тис. жителів Землі припадає 832.5 бібліотечні книги.
(Інтернетматеріал)
. Шкільні бібліотеки США.
Н.
Золотова, вивчаючи
діяльність шкільних бібліотек США,
зазначає, що на початку ХХІ ст. наявність у
школах книгозбірень у багатьох штатах
наблизилася до 100% [9, с. 8]. Завдання й
функції бібліотек, їхній статус у школі і навіть назва змінювалися з еволюцією
теорії й практики шкільної освіти, сприйняттям у суспільстві шкільної
бібліотеки як інституту. Із розвитком новітніх технологій і носіїв інформації
ці установи поступово трансформувалися зі сховищ навчальної літератури в центри
навчальних ресурсів з великим асортиментом аудіовізуальних матеріалів і
устаткування, а пізніше — в оснащений комп'ютерами та іншими технічними
пристроями медіацентр, який містить фонди на традиційних та електронних носіях,
що відповідають завданням шкільної програми та індивідуальним потребам
школярів. У США шкільних бібліотекарів називають бібліотекарями-педагогами або
медіаспеціалістами. Вони виконують важливі функції у шкільному колективі,
зокрема інструктора-педагога, який навчає практичних навичок (наприклад,
інформаційної грамотності); партнера з викладацької діяльності, який співпрацює
з учителями, щоб у заняття із загальноосвітніх предметів включати навчання
пошуку, оцінки та використання інформаційних ресурсів (друкованих, аудіо,
відео, електронних); інформаційного спеціаліста, який виявляє, добирає, оцінює
та використовує інформаційні ресурси й інструменти, а також навчає вчителів і
учнів роботи з ними; менеджера програм, який визначає мету, завдання й методи
бібліотечного обслуговування і відповідним чином організує роботу медіацентру.
Важливу роль у розвитку шкільних бібліотек США відіграє
Американська асоціація шкільних бібліотекарів, основними напрямами діяльності
якої є:
— розробка стратегії розвитку бібліотечної професії на основі
утвердження в професійному співтоваристві нових стандартів
бібліотечно-інформаційної діяльності;
— надання оперативної та кваліфікованої допомоги
(консультативної, методичної тощо) співробітникам шкільних бібліотек і
медіацентрів у процесі виконання завдань практичного та наукового характеру;
— розвиток теоретичних і методологічних основ бібліотечної та
інформаційної науки, оперативне оприлюднення результатів наукових досліджень;
— удосконалення навчальних планів і програм підготовки
фахівців для шкільних бібліотек і медіацентрів;
— створення можливостей для підвищення якості професійних
знань фахівців на основі подальшого розвитку системи неперервної освіти;
— взаємодія з організаціями, що мають вплив на розвиток
шкільних бібліотек і медіацентрів (владні структури, педагогічна спільнота,
бізнес-кола, ЗМІ та ін.) [2, с. 12].
У 2009 р. Американська асоціація шкільних бібліотекарів
підготувала документ ''Стандарти для учнів ХХІ ст. у дії'', в якому вперше
представлено розширене визначення інформаційної грамотності, яка охоплює
цифрову, візуальну, текстуальну та технологічну [1, с. 277].
Японія. У цій країні в середині ХХ ст. створено
розгалужену мережу шкільних бібліотек молодших, середніх і старших шкіл. Як
зазначає Т. Жукова, ''у процесі навчання широко використовуються аудіовізуальні
та електронні документи, хоча виховання має пріоритет над передачею
інформації'' [4, с. 172]. На сучасному етапі бібліотечні фахівці в японській
шкільній книгозбірні — це бібліотекарі та бібліотекарі-наставники. Функції
шкільного бібліотекаря полягають у комплектуванні фонду необхідними
документами, веденні довідкового апарату, обслуговуванні читачів, підготовці
виставок і масових заходів. Довідково-пошуковий апарат у традиційному та
електронному вигляді ведуть спільно бібліотекар і бібліотекар-наставник. Функції
бібліотекаря-наставника дещо ширші: він проводить заняття з інформаційної
культури, навчає школярів методів і прийомів самостійного аналізу документів,
синтезу інформації з різних джерел, створення нових документів, залучає
педагогічний колектив до використання ІКТ у процесі навчання, надає методичну
допомогу бібліотекарям і вчителям, підтримує зв'язки з організаціями
культурно-просвітницького профілю та іншими нигозбірнями.
Бібліотекарі-наставники здобувають освіту в класичних університетах, яка доповнюється
комплексом бібліотекознавчих дисциплін. Відповідно до закону Японії ''Про
шкільні бібліотеки'' бібліотекар-наставник має володіти інтегрованими знаннями
в галузі педагогіки, інформатики, історії та літератури [4, с. 174].
Джерело: ISSN 2076-9326. Вісник Книжкової палати.
2016. № 1
Керівники, підтримайте!!!?
Cьогодні в еру технологій та гаджетів звичайні книжки все
більше відходять на другий план. І на фоні всього цього вразити наших дітей
стає іноді досить складно. Завдяки
такому цікавому дизайну бібліотек увага дітей до них буде зростати і вони з
радістю відвідуватимуть їх.
Мрія бібліотекарів!
Шкільна бібліотека у
Фредериксхавні (Данія) «Усі шляхи ведуть до бібілотеки!» — саме таким мав би бути
девіз школи у Фредериксхавні. Бібліотека у вигляді червоної піраміди майя,
знаходиться у самісінькому центрі приміщення (ось воно, справжнє серце школи!),
на перетині всіх основних шляхів, що служить посиленню її ролі у шкільному
житті дітей.
