Участь у Всеукраїнському вебінарі

     12 грудня 2017 року  відповідно до плану роботи Міністерства освіти і науки України було проведено Всеукраїнський вебінар «Роль книги героїко-патріотичного спрямування у вихованні майбутнього громадянина патріота» для методистів з бібліотечних фондів обласних департаментів освіти і науки, фахівців інститутів післядипломної педагогічної освіти, методистів науково-методичних центрів,  бібліотекарів.

      На базі Довговойнилівського НВК І-ІІІ  ступенів шкільні бібліотекарі Верхнянської сільської ради ОТГ теж провели реєстрацію і  долучилися до  участі у  вищевказаному вебінарі, який справив  хороше враження на  учасників.

Розпочався  вебінар вітальним словом модераторів  та ознайомленням із планом проведення заходу. Він включав в себе три основні блоки:

 Блок 1. -  "Роль книги героїко-патріотичного спрямування у вихованні майбутнього патріота України". Тут учасникам були представлені видання Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. Сухомлинського на допомогу патріотичному вихованню дітей та учнівської молоді   та  сучасна художня дитяча патріотична література, зокрема свої творчі надбання презентувала українська дитяча письменниця Зірка Мензатюк. Також були подані методичні рекомендації щодо патріотичного виховання дітей на основі творчої спадщини Василя Сухомлинського та рекомендації щодо комплектування фонду бібліотеки літературою національно-патріотичного спрямування.

5 цікавих книг для дівчаток-підлітків із нашої бібліотеки

Підлітковий вік – вік тисячі запитань, нового досвіду, пригод, змін, першої закоханості, серйозних рішень та спроби бути дорослим. У пошуку відповідей дитина особливо потребує розуміння та доброї поради. Книги з цієї добірки містять тисячі рекомендації та підказок для дівчаток – підлітків. Вони подарують години захоплюючих пригод. Будуть корисні дівчаткам 9- 13 років, а їх мамам допоможуть зрозуміти почуття та проблеми донечок.

 Ця книга здатна стати настільною серед багатьох дівчат. Тому що теми, які із гумором описують молоді письменниці стосуються саме кола інтересів  сучасних підлітків: дружба,кохання, втрати, страхи, прагнення, захоплення, відносини із батьками та багато іншого.

Анна – звичайна десятирічна дівчинка, яка захоплюється лазанням по деревах, їздою на велосипеді та веде безтурботне життя. Але з появою новенького хлопчика в класі, Йорґена, її життя зовсім змінилось. Так, це перша закоханість. Для того, аби здобути його прихильність та виділитись серед суперниць, Анна готова на все.

 Здається, весь світ змовився проти Буби. Коханий Мілош захопився чарівною Ребеккою, немає поруч найкращої подруги, і навіть дідусь поринув у віртуальний світ інтернет-чатів. Мама, як завжди, зайнята власною кар’єрою й постійно перебуває поза домом, а старша сестра регулярно поривається розлучитися зі своїм чоловіком.
Якось, вигулюючи собаку, Буба знайомиться з паном Клеменсом, котрий розповідає їй сумну історію свого картярського програшу. Ніхто не здатен виграти в бридж у зловісного Юзефа на прізвисько Сталін. Хіба тільки Буба.

 Гадаєш, казки — то тільки дитячі баєчки і чудес на світі не буває? Але якщо над красенем однокласником висить родове прокляття, якщо тебе домучили нічні жахіття сусідської квартири, якщо тітоньку треба рятувати від її ж власного весілля, а старовинна шафа перетворюється на машину часу, і про все це навіть не здогадуються такі розумні батьки, — ти ніде інде, як у казці. Справжнісінькій сучасній казці, щасливий кінець якої мусиш дописати самостійно.

Роман Луізи Мей Олкотт став класикою американської літератури для підлітків. Хоча його із захопленням прочитає як і малий, так і дорослий. В ньому йде розповідь про чотирьох сестер Мег, Джо, Бет та Емі. Вони народились хоч і не в багатій, зате в дуже дружній сім’ї, в якій всі звикли робити всю роботу разом: куховарити, прибирати, допомагати матусі в інших домашніх клопотах.

Книга покаже нам, що таке справжня відданість та любов, до чого варто прагнути та у що вірити. Місцями сумна та зворушлива, місцями з гумором – книга неодмінно сподобається вам з перших сторінок.

Міжнародний день волонтерів

                  

З нагоди дня волонтера у бібліотеці було проведено  інформаційну  годину  «Волонтери – люди доброї волі».

 Роком виникнення волонтерського руху вважається 1859. Саме тоді французький письменник-журналіст Анрі Дюнан, вражений картинами битви при Сольферино, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються сьогодні волонтерські організації у всьому світі. Деякі дослідники виділяють XX століття як головну віху у розвитку волонтерського руху. У Європі після закінчення першої світової війни з’явилися люди, готові надавати допомогу постраждалим у війні. Саме у цей час були створені перші волонтерські організації. Практично кожен із нас хоча б раз у житті по своїй волі брав на себе виконання трудових обов’язків, не вимагаючи грошової компенсації.

Українці завжди опікувалися старими та немічними, вдовами, сиротами. Сильний допомагав слабшому. Великі справи робили разом. Сусіди завжди допомагали один одному під час осінніх робіт у городі чи полі. Чуйність, ніжність у взаєминах між людьми викликали захоплення у мандрівників, які приходили до нас із далеких країн. Серед відомих нам українців, що творили добрі справи безкорисливо, виділяються Костянтин Острозький – київський воєвода, князь, який за власні кошти відкрив перші школи у деяких містах західної України (16 ст.), в яких училися і діти шляхти, і селянські діти. Окремим фондом здійснювалася підтримка дітей-сиріт. Гетьмани Петро Сагайдачний і Іван Мазепа у 1702 році на благодійні кошти звели новий великий корпус Києво-Могилянської академії. Михайло Грушевський – видатний український історик, у 1898 році на власні кошти заснував у Києві школу, в якій діти мали змогу навчатися рідною українською мовою. І це далеко не повний список відомих українців, які були не тільки відомими політиками, культурними діячами, а й меценатами і благодійниками.

Як підсумок  учнями 9 класу було подаровано бібліотеці книжку "Волонтери. Мобілізація добра".

Дівчина, яка читає...

Зустрічаючи ці рядки в Інтернеті, незважаючи ні на що, чомусь просто посміхаєшся...


Дівчина, яка читає...  

Вона з тих, хто має колекцію книг, а не колекцію дизайнерського одягу. Вона, зазвичай, із тих, хто проводить свій вільний від навчання чи роботи час у бібліотеці. Її так часто можна зустріти в книжкових магазинах чи книжкових розкладках. 

Вона тихо плаче, коли знаходить ідеальну книгу, або ж саме ту книгу, яку давно шукала. Вона з тих, які замість нудного очікування в кафе просто читають. Вона читає і живе у світі автора написаної саме для неї книги. 

Купіть їй філіжанку кави, присядьте поруч і ви побачите дивний погляд людини, яка живе книгою і навряд чи хоче, щоб її відривали від читання. Запитайте її про книгу та героїв, що сподобалось, а що ні.  

Вона з тих, хто особливо не переживає з приводу нудних поїздок в автобусі чи маршруті і просто читає, не звертаючи уваги на навколишніх.  Не турбуйте її зараз, ви можете бути проігноровані нею назавжди.

Найбільший подарунок для неї - книги на день народження, Новий рік чи інше свято. Вона завжди буде вдячна вам за такі приємні сюрпризи. Не забувайте про книжки, перелічені в її списку побажань на свято Миколая чи Різдво.

Її життя нагадує життя героїв її улюблених книг. Це, мабуть, єдине, що вона розуміє. Не розчаруйте її, бо дівчина, яка читає, знає, що книги лікують всі розчарування.

Вам не потрібно завжди бути поруч з нею. Подаруйте їй книгу, що буде нагадувати про вас і ви завжди залишатиметесь поруч з нею.

Якщо ви знайшли дівчину, яка читає, тримайте її подалі від мирської суєти.  Якщо ви побачите її в депресії, запитайте її про книгу, яку вона прочитала...

Зустрівши дівчину, яка читає, подумайте, що ви це заслужили. Вона може зробити ваше життя щасливим і різнобарвним і ще більше змусити вас почуватися заземленим. Не спокушайте її матеріальним світом, їй до нього байдуже. Покажіть їй шлях у світ книг, і вона покаже вам шлях до її серця...

Хлопець, який читає...

Як часто можна зустріти сьогодні 16 чи 20-річного юнака, який читає просто так, для себе, а не заради іміджу чи тому, що так треба? 


Ото ж, хлопець, який читає:

Вдумливий, серйозний і відповідальний

Читання дозволяє вникати в думки і реалії, які відрізняються від його власних, та сприяє розвитку інтелекту, мудрості, холоднокровності і терпіння. 

Інтелектуал

Коли ми багато читаємо, то й багато чого дізнаємося. Якщо хтось читає фентезі з матрицями, ельфами і драконами, це не означає пусте читання. Такі книги можуть бути наповнені життєвими уроками. Ми зустрічаємо безліч молодих людей, які читають фентезі. І у них словниковий запас кращий, ніж у тих, хто читає глянцеві журнали чи не читає зовсім. 

Приємний співрозмовник

Він краще розуміє підказки, краще засвоює нову інформацію. З ним приємно спілкуватися. Це не означає, що хлопець, який читає - універсал, але від таких людей ви набагато рідше почуєте фразу «Я не знаю».

Творчий і креативний

З книг можна почерпнути багато ідей, які достатньо лише використовувати для того, щоб залишатися цікавим, неординарним у стосунках і зробити їх цікавими. 

В душі все ще дитина

А такі люди краще розуміють дітей. Він, зазвичай, знає безліч оповідок, казок, ігор і навіть сам може їх придумати. Він подбає про те, щоб дітям дійсно було цікаво й безпечно з ним.

Уважний і терплячий

Читання книг займає багато часу. І зайнятим людям потрібні тижні, щоб прочитати книгу до кінця. А дехто може "проковтнути" пару сотень сторінок всього за кілька годин. І в тому і в іншому випадку потрібно багато терпіння. Хлопець, який читає, достатньо терплячий, щоб вирішити будь-які життєві проблеми чи негаразди.

У нього можна багато чого навчитись

Читання - звичка, потреба, яка розвивається з роками. Читаючи книги, він прочитав безліч сторінок, і ці сторінки містять багато уроків.  Адже не всі книги, які він читає, - це фентезі, драми чи детективи. 

Читаючи, ми розвиваємо потребу в навчанні, пізнанні чогось нового і це подобається. А це означає, що у хлопця, який  читає, можна багато чому навчитись. Хіба є для начитаної людини зовсім вже незрозумілі теми? Якщо й так, то вона зможе про це прочитати.

Вам гарантовано особистий час

Читання - звичка, а з часом і потреба. Під час читання ми уявляємо пейзажі, людей і сцени, описані в книзі. І коли нас відривають від читання, все обривається і доводиться починати спочатку. 

Тому будь-яка людина, яка читає, не любить, щоб її турбували, а це означає - у вас є час для себе і ви можете зайнятися тим, що вам подобається.

Він дійсно знає, що таке романтика

Він читає книги, що містять елементи романтики. 
Навіть якщо це фентезі-чтиво, написане спеціально для чоловічої аудиторії, в ньому буде романтика, як от: герой і героїня переживають найгірші моменти в житті, битви і зрадництва, розлуку і відчай. Але, попри все, вони залишаються разом, подолавши всі труднощі. 

І якщо ви зустрінете хлопця, який читає, будьте певні, що він знає про романтику все. А значить, ваше життя незабаром наповниться саме цією романтикою.

Він знає, що таке турбота

Книги зроблені з паперу. А папір - дуже тендітна річ. Вона може бути знищена вогнем, водою чи просто часом. Так що будьте певні, що хлопець, який читає знає, як подбати про свої речі. 

Можете не сумніватися, він буде бережливо ставитися не тільки до своїх, але й до ваших речей. Та й з вами буде обходитися дбайливо. Звичайно ж, ви не річ, просто він завжди дбайливо ставиться до всього, що для нього дійсно дороге й важливе.

Загалом, хлопець, який читає, вирізняється із загалу геймерів і мажорів, але будьте уважні - не кожен хлопець, який читає, є саме таким, як описано вище.

Joseph Hindy

 outh.tobm.org.ua/2014/08/blog-post_54.html

 А ви знали?
Всесвітній день гудзика       16 листопада

               

Всесвітній День ґудзиків

Цікаве свято, про яке неодмінно здогадуються, а може навіть знають професійні кравці і їх уважні клієнти - «Всесвітній День ґудзиків», відзначається щорічно 16-го листопада. Воно було засновано американською організацією National Button Society, започаткованою в 1938-му році, ще в XX столітті.

Деякі з нас іноді навіть не помічають наскільки важливий для нас цей елемент нашого одягу, адже без нього було б все набагато складніше. Найдавніші ґудзики або предмети, схожі на сучасні ґудзики, використовувалися далеко не для того, для чого ми використовуємо їх зараз - виключно як прикраси, а не для застібання. Для застібання використовувалися зав’язки, шнурівки, вироби з рослин і кісток тварин, в якості шпильок. Гудзик був своєрідним предметом розкоші, що виконував не тільки декоративні функції, але й нес цілком певне інформаційне значення.

Завдяки старанню майстерних умільців, у світовій практиці такий виріб, як ґудзик давно став предметом колекціонування, а деякі унікальні екземпляри, навіть музейними експонатами. Досить великі зібрання ґудзиків найрізноманітніших зразків є у музеях Швеції, США, Польщі та Чехії. Одна з найбільших приватних колекцій, вважають, належить американцю Стівенсу, що проживає в містечку Бішопвіль (штат Південна Кароліна). Свою колекцію він почав збирати ще в 1983-му році. За іншими даними, найзначнішу колекцію ґудзиків у світі (близько 100.000 примірників) зібрали в іншому американському місті - Нью-Джерсі. У Швеції, наприклад, основу колекції застібок в Стокгольмському музеї склав переданий одним з місцевих церковних пасторів в дар набір з більш 40000 одиниць ґудзиків.