Книги, що знають усе.

Бібліотечний урок 2 клас. Знайомство із словниками.
Класний керівник Зомчак Люба Богданівна.

Знайомство з бібліотекою.

Розглядаєм...

                Читаєм...
                                 Думаєм...

Учитель - методист, відмінник народної освіти України,дипломант конкурсів авторської пісні і літератури, постійно дбає про розвиток  і збагачення національної культури-все це про нашого земляка Василя Слуцького. Сьогодні наша бібліотека отримала у подарунок нову книгу
"Україною іду".

                   

                     

                                                      Чарівний світ бібліотек

В рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек користувачі шкільних бібліотек Верхнянської ОТГ здійснили подорож до центральної бібліотеки ім. Шевченка, у м. Калуш.
Діти ознайомились із сучасним  європейським бібліотечним дизайном, новітніми технологіями,із сучасним рівнем організації обслуговування користувачів.

1 жовтня розпочався  Всеукраїнський  місячник 

шкільних бібліотек – 2019

«Бібліотека Нової української школи – простір

для освітніх можливостей кожного учня»

  З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек учні Станьківської гімназії  долучились до акції
                                                    "День у бібліотеці"

                 Вітаю колег-бібліотекарів із професійним святом!
Бажаю вам, дорогі  бібліотекарі, творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів у вашій благородній просвітницькій справі.

Для тих, хто цікавиться історією, хто є патріотом своєї Батьківщини.

                                                                    Бабин Яр

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ДО 75-Х РОКОВИН ЗЛОЧИНУ

                                        читаємо  тут:

HTTP://WWW.MEMORY.GOV.UA

До 90-річчя з дня народження Дмитра Павличка у  бібліотеці ,для учнів 5 класу,  проведено читацький марафон "Читаємо без зупину". Діти ознайомились з книгами Дмитра Павличка для дітей  та провели голосні  читання казки   "Золоторогий олень".

                                        До 250-річчя

                    Івана Петровича Котляревського-                                             творця безсмертної " Енеїди" 

                              ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КОТЛЯРЕВСЬКОГО

українського письменника, поета, драматурга, зачинателя сучасної української літератури, громадського діяча ви можете прочитати в цій статті.

Народився  ( 1769 – 1838) в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Початкову освіту отримував у дяка.

Поема «Енеїда» стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

Замолоду вчителював на Полтавщині по панських маєтках і був закоханий в одну свою ученицю, Марію. Батько її до Котляревського ставився добре, але Марія вже була обіцяна іншому. Учителеві на це натякнули. Він негайно покинув і той маєток, і цивільне життя, й пішов в армію.

 Став кадетом Сіверського карабінерського полку. 27-річний кадет — незвичайно для тих часів. Учинок цілком донкіхотський: сісти на коня й залишатися гордим сумним лицарем, вірним своєму коханню. Він потім так і не одружився. А мундир, можливо, нагадував йому про обітницю самотнього лицарства. “Дон Кіхот” Сервантеса, до речі, був у його бібліотеці, серед античних і нових книжок.

Літературну славу не ставив вище офіцерських заслуг. Хоча його “Енеїда” мала великий резонанс у всій Російській імперії. Котляревського друкували в тодішніх престижних журналах поруч із Пушкіним. Утім, видати “Енеїду” так і не зміг: просив 2000 крб., а московські видавці не давали й половини.

 Відставний майор Котляревський мав пенсію 500 крб. на рік.”Енеїді” присвятив понад чверть століття.

 Віддав 25 років службі на посаді наглядача (директора) дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві. За це, власне, й одержав від царя чин майора.

На його могилі в Полтаві на першому пам’ятнику було написано: “Майор Котляревский, сочинитель малороссийской “Энеиды”.

 Через 100 літ пам”ятник оновили і згадка про військовий чин зникла.

 Прямих нащадків він не залишив.

Перед смертю відпустив на волю кріпаків — шість душ. А дім на горі в Полтаві заповів своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові. Кажуть, у них був таємний роман. Так це чи ні — ніхто вже не дізнається.

Джерело:  Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

     

200-річчя від дня народження Пантелеймона Куліша

               (1819 – 1897)

«Найперше діло в отця-матері повинно бути, щоб дитину своєю рідною мовою до розуму довести… З тих-бо письменних мало добра бува, що чужеземцями через науку робляться і до свого рідного люду слова промовити по-своєму не вміють».

Творча спадщина П. Куліша велика і багатогранна. Впродовж свого довгого життєвого шляху він виступав як педагог, прозаїк, поет, драматург, перекладач, літературний критик та історик літератури, публіцист, фольклорист, етнограф, історіософ, мовознавець.

…Віщуванням новим Серце моє б’ється — Через край із серця Рідне слово ллється…

Щирий друг Шевченка і нещадний критик його творів, патріот України і вірний підданий царизму, один із найвидатніших українських письменників, ім’я якого довгий час замовчувалося. Все це — Пантелеймон Олександрович Куліш.
Куліш, як ви пам’ятаєте, різко висловився проти Шевченкових «Гайдамак», і в той же час запросив до себе боярином (свідком) на весілля, видав у своїй друкарні «Кобзар». А дружина Куліша Ганна Барвінок, теж письменниця, віддала усі свої коштовні прикраси Шевченкові, щоб той, як мріяв, зміг поїхати до Італії (щоправда, через арешт і заслання це йому так і не вдалося).

Перший український історичний роман
Пантелеймон Куліш — автор першого українського історичного роману «Чорна рада», першого українського правопису «Кулішівка», підручників для школи, видавець «Букваря», людина, яка з повним правом може вважатися, як і Шевченко, основоположником нової української літератури та нової української мови.

Значний внесок зробив П. Куліш у розвиток нової української мови. Він створив український алфавіт, який точно відбивав звукову систему нашої мови, видав правопис, граматику, відому під назвою «Кулішівка», «Буквар». За нормами цього правопису видавався журнал «Основа». Мовознавчі роботи Куліша засвідчили світові, що українська культура має власне національне обличчя. Для письменника це був дуже сміливий крок, адже в тодішній Російській імперії букварі й підручники дозволялося друкувати «по-жмудськи, по-самоїдськи, по-тунгуськи, а ось по-українські — «строжайше запрещено»».
У передмові до «Граматики» П. Куліш писав: «Найперше діло в отця-матері повинно бути, щоб дитину своєю рідною мовою до розуму довести… З тих-бо письменних мало добра бува, що чужеземцями через науку робляться і до свого рідного люду слова промовити по-своєму не вміють».

 Прочитайте відгук Шевченка про роман Куліша «Чорна рада». «Спасибі тобі, Богу милий, друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливе, спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав і третій раз, і все-таки. більш нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти., що. «Чорну раду» по нашому.

Вже стало доброю традицією на свято Останнього дзвоника отримувати від випускників книжки у подарунок. 
                                          Читаємо і насолоджуємося....

8-9 травня. День пам’яті та примирення, День Перемоги. В ці дні ми згадуємо про страшні жертви Другої світової війни, про великий подвиг і трагедію нашого народу. 

Учні готуючись до цих заходів  , взяли участь у майстер-класі “Зроби мак пам’яті»   і нагадали про те, що з 2014 року Україна використовує червоний мак, як символ пам’яті жертв Другої світової війни. І саме під гаслом «Ніколи знову», яке супроводжує квітку, пройшла лінійка-реквієм  «Хай буде мир, хай більше не горить у вирі війн твоє життя, людино!» Учні із виготовлених маків склали слово «МИР» . На завершення заходу, була представлена книжкова виставка. Учні переглянули книги та документи, які розкривають історичну правду про переможні та трагічні дні війни, змальовують образи учасників воєнних подій-минулих та сучасних.

Подвиг Ваш – безсмертний, пам’ять про Вас – нетлінна, вдячність народу – безмежна.