Бібліотечна година «Пам’ять з полиновим присмаком болю»
Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде,
Лиш пам’ять усе пам’ятає…
Не із сторінок стародавніх літописів і не з легенд та переказів увірвалося у наше життя це лячне і моторошне слово – Чорнобиль. Важким колесом «прокотилася» Україною аварія на Чорнобильській атомній електростанції
26 квітня 1986 року.
Цей день в історії нашого народу позначений знаком біди. Аварія на Чорнобильській АЕС нагадала про те, що люди не освоїли ту потужну енергію, яку самі породили. Гуде екологічний дзвін. Тривогою та болем наповнені його звуки.
Чорнобиль… Біда розчинилася в ароматі квітучих садів, у воді сільських криниць, пожовтила верхівки вічнозелених сосен. Та хіба тільки в них? Ця трагедія увійшла в усі хроніки людства. А що вже говорити про Україну?! Це незагойна рана для сотень майбутніх поколінь.
Про події сорокарічної давності, які не можливо забути сьогодні, учні 8 класу 27 квітня розказували присутнім на бібліотечній годині «Пам’ять з полиновим присмаком болю». Також до уваги ліцеїстів було запропоновано перегляд презентації «Голос катастрофи крізь роки».
Минуло сорок років, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно непокоїть людей. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям і життям.
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде,
Лиш пам’ять усе пам’ятає…
Не із сторінок стародавніх літописів і не з легенд та переказів увірвалося у наше життя це лячне і моторошне слово – Чорнобиль. Важким колесом «прокотилася» Україною аварія на Чорнобильській атомній електростанції
26 квітня 1986 року.
Цей день в історії нашого народу позначений знаком біди. Аварія на Чорнобильській АЕС нагадала про те, що люди не освоїли ту потужну енергію, яку самі породили. Гуде екологічний дзвін. Тривогою та болем наповнені його звуки.
Чорнобиль… Біда розчинилася в ароматі квітучих садів, у воді сільських криниць, пожовтила верхівки вічнозелених сосен. Та хіба тільки в них? Ця трагедія увійшла в усі хроніки людства. А що вже говорити про Україну?! Це незагойна рана для сотень майбутніх поколінь.
Про події сорокарічної давності, які не можливо забути сьогодні, учні 8 класу 27 квітня розказували присутнім на бібліотечній годині «Пам’ять з полиновим присмаком болю». Також до уваги ліцеїстів було запропоновано перегляд презентації «Голос катастрофи крізь роки».
Минуло сорок років, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно непокоїть людей. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям і життям.
